Як же довго тягнеться час в очікуванні зустрічі з коханим.

І невимовно тяжкий та тривожний кожен день розлуки, коли знаєш, що він захищає Україну на одному з найгарячіших напрямків фронту. Так каже дружина прикордонника Романа, котрий впродовж кількох місяців у складі прикордонної комендатури Волинського загону виконував бойові завдання на Донеччині.

Дізнавшись про те, що підрозділ повертається із зони бойових дій, Діна не стала чекати на чоловіка вдома та вирішила поїхати з Буковини на Волинь, щоб швидше зустрітися з ним.

«Не було сил чекати, коли Роман приїде, тому взяла дітей і вирушила в Луцьк, аби нарешті його побачити та міцно обійняти», - каже Діна.

Ольга та Дмитро теж з нетерпінням очікували на зустріч з татом. Вони не знають з якого пекла Роман повернувся, однак пишаються тим, що він захищає Україну. Прикордонній службі чоловік присвятив понад 20 років.

Разом з сином прикордонник полюбляє грати у футбол та займатися на спортмайданчику. А з донькою бавитися в доміно і нарди. Цьогоріч почав вчити її грі у шахи. Тож поки захисник у відпустці, сім'я насолоджується кожною миттю, яку проводять разом!

Саме заради мирного майбутнього наших дітей прикордонники у складі Сил оборони України нині мужньо протистоять ворогу та нищать російських окупантів. А рідні та близькі українських захисників з нетерпінням чекають їх вдома.